Ринок страхування автоцивілка 2018 рік - зміни та тенденції

Недобросовісним страховим компаніям обіцяють перекрити кисень за допомогою більш жорстких правил гри на ринку автомобільного страхування.

Закон про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ), який регулює правила гри на ринку автомобільного страхування, було ухвалено 2005 року, а оновлювали його востаннє шість років тому. Зрозуміло, що за цей час накопичилося чимало проблем, які потребують розв’язання. Одна з найактуальніших — всілякі «маневри» з боку недобросовісних страхових компаній.

Взимку 2018 року з’явилася змога оформлювати поліс ОСЦПВ онлайн, що має стати серйозною перепоною на шляху таких шахрайських схем. Другий крок у цьому напрямі — законопроект №3670-д, який, згідно з задумом авторів, осучаснить ринок автострахування, надавши йому європейського спрямування. Та наразі не зовсім зрозуміло, чи не вдарить він саме по споживачах страхових послуг.

Пряме врегулювання — для всіх без винятку

Щоб убезпечити автовласників від ситуацій, коли страхова компанія винуватця дорожньо-транспортної пригоди не поспішає виплачувати потерпілому кошти, запровадили пілотний проект прямого врегулювання. Йдеться про те, що потерпіла сторона звертається по виплати не до страхової компанії водія-винуватця, а до своєї. І вже страхова компанія постраждалої сторони, виплативши гроші, з’ясовує стосунки зі страхувальником винуватця. Але без підводного каменя не обійшлося. Виявляється, що так діяти можна тільки у тому разі, якщо обидві страхові компанії входять у добровільну систему «Пряме врегулювання». Якщо ж страхувальник водія-винуватця не входить до цієї системи, то постраждалій стороні доводиться звертатися саме до нього, а не до своєї страхової компанії.

Тепер практику прямого врегулювання збираються поширити на всі страхові компанії, які працюють на вітчизняному ринку автомобільного страхування. «Це означає, що потерпілий у ДТП матиме змогу звертатись по страхову виплату безпосередньо до своєї страхової компанії, а не до страховика винуватця аварії, як це відбувається відповідно до чинного нині закону», — пояснив «Ракурсу» генеральний директор Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) Володимир Шевченко. Він уточнив, що добровільний проект «Пряме врегулювання» працює вже понад рік. Він об’єднує 18 страховиків, які за сумою отриманих премій акумулюють 50% ринку ОСЦПВ. За цей час можливостями системи скористалось майже 8,5 тис. водіїв. Середній строк врегулювання (від дати ДТП до страхової виплати) становить 48 днів, що майже вдвічі швидше, ніж за звичайною системою (85 днів).

У МТСБУ кажуть, що законопроект №3670-д є, по суті, новою редакцією профільного закону, де передбачено затвердження найкращих європейських страхових практик. Частина з них уже діє, тому залишилось тільки унормувати фактичні зміни, що відбуваються на ринку. «Окрім прямого врегулювання йдеться насамперед про впровадження електронної форми поліса ОСЦПВ — коли кожен може укласти договір страхування через інтернет, без необхідності роздруковувати його на спеціальному бланку, — пояснює Володимир Шевченко. — Така змога з’явилася з лютого цього року, і за неповні чотири місяці нею скористалось уже понад 5 тис. водіїв».

Електронний поліс водіям у допомогу?

Електронна версія поліса стала доступною українським водіям з 7 лютого 2018 року, коли набуло чинності розпорядження Нацкомфінпослуг №3631 від 31 серпня 2017 року, яким внесено зміни до Положення про особливості укладання договорів ОСЦПВ. Оформити поліс можна як самостійно — через сайт страхової компанії, так і звернувшись у її офіс чи скориставшись послугами страхового агента. Механізм детально прописано на сайті МТСБУ, там також можна перевірити, чи є обрана вами страхова компанія дійсним членом цього бюро та учасником проекту прямого врегулювання збитків.

Якщо законопроект буде ухвалено, електронний поліс поступово витискатиме свій паперовий аналог. Водночас, як переконують автори документа, повної відмови від паперового варіанта наразі не передбачається.

Заслін від шахраїв, але не від усіх

«Сьогодні в Україні відкрито понад десяток справ за збут фальшивих полісів ОСЦПВ. Тож електронний варіант не лише є зручним і швидким способом оформлення автоцивілки, а й позбавляє водія ризику придбати фальшивий поліс, — переконує Володимир Шевченко. — Водій може самостійно обрати страховика, навіть якщо в його містечку чи селищі немає представника цієї компанії, й укласти договір. Перевірка електронного поліса здійснюється поліцією через запит до нашої бази даних або в телефонному режимі».

Нині існує практика, коли агенти продають водіям поліси компаній, що збанкрутували, або підробляють поліси діючих страхувальників. У разі ДТП страхова компанія, звичайно, відмовляється виплачувати гроші. «Щоб захиститись від шахраїв, при укладенні поліса слід перевірити його дійсність у базі на нашому сайті, — радить керівник МТСБУ. — Для цього потрібно здійснити запит за номером бланку поліса: він має містити запис про те, що поліс не використано, тобто договір ще не укладено, а бланк видано саме тій компанії, з якою водій планує укласти договір».

Генеральний директор Української федерації убезпечення (УФУ) Галина Третьякова в коментарі для «Ракурсу» також висловила впевненість, що з паперовою формою поліса зникне і більша частина підробок. Та стовідсоткового захисту від шахраїв чекати годі. «Власники автівок хіба що матимуть гарантії, що саме представники страхової компанії не зможуть їх ошукати, а оформлений страховий поліс справді буде чинним, — пояснив «Ракурсу» адвокат в автомобільних справах Станіслав Шевченко. — Ризики ж від діяльності хакерів та інших інтернет-шахраїв залишаються, як і при будь-якому іншому способі електронної комерції».

У свою чергу голова правління громадської організації «Всеукраїнське об’єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист» Василь Дарков переконаний, що електронний поліс від шахраїв не допоможе. «Насправді в нього інші завдання, — пояснює він «Ракурсу». — Ефективне і швидке рішення, що не потребує жодних технологій, — це моментальне й швидке покарання за порушення. А для споживача — передусім законодавчо закріплене отримання відшкодування за фальшивими полісами, як це зроблено в «Зеленій карті». Тобто заплатіть потерпілому, а потім розбирайтеся між собою, хто продав фальшивку».

Скільки обіцяють відшкодовувати

«Усі страхові компанії мають виконувати положення про пряме врегулювання збитків, інакше СК буде позбавлено членства у МТСБУ, а заодно і права оформлювати автоцивілки, — додає Станіслав Шевченко. — Окрім того, суттєво збільшуються розміри страхового відшкодування. Так, із січня минулого року розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 1 млн грн на одного потерпілого та 20 млн грн на один страховий випадок (незалежно від кількості потерпілих). А з січня 2020 року на одного потерпілого планують запровадити виплату 4 млн грн і 40 млн грн на один страховий випадок. Ще за два роки суму планують збільшити до 20 і 100 млн грн відповідно».

Якщо йдеться про розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих на один страховий випадок, то тут цифри такі: з січня минулого року виплачується 500 тис. грн на одного потерпілого та 2 млн грн — на один страховий випадок, незалежно від кількості потерпілих. У 2020 році планують підвищити їх до 2 і 6 млн грн відповідно, а з січня 2022 року — до 8 млн грн на потерпілого й 16 млн грн — на страховий випадок.

«При цьому розмір страхової суми (кошти, які має сплатити власник автомобіля страховій компанії за оформлення автоцивілки) буде розраховуватися, як і раніше, — додає Станіслав Шевченко. — Тобто базовий розмір страхового платежу встановлюватиме МТСБУ, і вже він буде множитись страховою компанією на коригуючий коефіцієнт, що теж встановлений законом і залежить насамперед від досвіду водія, історії його страхових випадків, регіону тощо. Цей спосіб розрахунку страхової суми буде мінімальним, тобто страхова компанія не зможе зробити вартість поліса нижчою, аніж добуток базового розміру, вказаного МТСБУ, на коригуючий коефіцієнт. А ось максимальну межу вартості поліса не встановлено, і страхова компанія робитиме це на власний розсуд, керуючись співвідношенням попиту і пропозиції».

На думку генерального директора УФУ, саме вільне ціноутворення, залежно від попиту та пропозиції, є тим механізмом, який дасть змогу позбутися елементів радянської дійсності в цьому виді страхування, хоч поки що й не зрозуміло, коли саме це станеться. «У вільного ціноутворення в ОСЦПВ є низка переваг, — пояснює Галина Третьякова. — Воно дасть змогу страховикам якісніше управляти своїм портфелем і резервами, розширить можливості надання знижок дисциплінованим водіям». Тож у підсумку вже в найближчі кілька років страховики зможуть проявляти більшу цінову гнучкість і створювати свої програми лояльності, а клієнти вибиратимуть найбільш прийнятну для себе страхову компанію з урахуванням і якості сервісу, і врегулювання, і цінової політики.

Ризики, які ще можна усунути

Якщо досі закон про автомобільне страхування час від часу рихтували косметично, то тепер вирішили затвердити для цього ринку європейські правила гри. Проте, як зазначають експерти, автори не врахували деякі важливі моменти. Так, на думку автоадвоката Станіслава Шевченка, бажаючи створити законодавче підґрунтя для онлайн-полісів ОСЦПВ, народні депутати впустили передусім той момент, що далеко не кожен водій має цифровий електронний підпис. А якщо йдеться про водіїв старшого покоління, то вони, найімовірніше, про такий підпис навіть не чули.

Юрист також радить у перші роки після впровадження в обіг електронних полісів роздруковувати їх і завжди мати при собі паперову версію. Це дозволить уникнути ситуацій, коли доведеться доводити працівникам патрульної поліції, які не поспішають підвищувати свій рівень знань законодавства, що поліс є, але його оформлено через інтернет.

За словами Василя Даркова, заповнення заявки на поліс ускладнює те, що клієнт мусить щоразу вводити свої персональні дані й дані автомобіля, включно з VIN-кодом. «І це замість того, щоб ввести тільки державний номер автомобіля і тип використання, — пояснює експерт. — Тож усе це нівелює саму ідею електронного поліса, і поки що доводиться спостерігати її профанацію. А причину варто шукати в тому, що надто багато людей хочуть заробити на обов’язковому зборі грошей з автовласників і всіляко саботують спрощення процедури страхування».

Та хай там як, але страховий ринок динамічно змінюється. «Основним ризиком є затягування процесу ухвалення цих законодавчих змін, — переконаний Володимир Шевченко. — Так, законопроект передбачає норми, що стосуються корпоративного управління МТСБУ, які страховий ринок вважає неприйнятними, і ми докладатимемо зусиль, щоби допрацювати законопроект до другого читання з урахуванням сучасних підходів до корпоративного управління з погляду фінансової безпеки розміщення фондів МТСБУ та захисту від можливого зовнішнього втручання в його інвестиційну й фінансову політику».

На думку Галини Третьякової, у законопроекті передусім не опрацьовано усунення народних депутатів від участі в управлінні МТСБУ, зокрема в управлінні фондами гарантування. «Не опрацьовано й систему нагляду з боку регулятора за тими операціями МТСБУ, які відносяться до страхової діяльності», — додає генеральний директор Української федерації убезпечення.

Керівник Всеукраїнського об’єднання споживачів страхових послуг відзначає, що в законопроекті не опрацьовано технологічні, методологічні й питання управління обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності автовласників з боку МТСБУ, а також провисли питання гарантованого отримання потерпілими відшкодування швидко і в повному обсязі. «Якщо буде враховано всі зауваження, ОСЦПВ стане більш зрозумілим для водія завдяки вдосконаленню термінології, — вважає Василь Дарков. — Але головне — водії отримають реальний захист завдяки «європейським» страховим сумам і конкуренції, більш точній відповідності премії ризикові конкретного водія, яка з’явиться при запровадженні вільних тарифів».

В Об’єднанні споживачів страхових послуг кажуть, що є ще один важливий нюанс, на який законодавці не звернули уваги. Автовласники, купуючи поліс автоцивілки, стають споживачами цієї фінансової послуги, проте ніде в чинному законодавстві цього не вказано. «Той закон про ОСЦПВ автовласників, за яким ринок працює нині, не дає визначення, хто є споживачем страхових послуг у цьому виді страхування. Там ідеться тільки про потерпілих і про страхувальника, — пояснює Василь Дарков. — Але чи є страхувальники, а найголовніше — потерпілі, які звертаються до страховика із заявою про страхову виплату, споживачами? Чи володіє особа, яка подала таку заяву, правами споживача? Чи володіє вона, скажімо, правами пільгового судового розгляду, коли не треба сплачувати судовий збір? Це питання не врегульовано у чинному законі. Немає пропозиції врегулювати його і в запропонованому на розгляд Верховної Ради законопроекті».

Не треба бути фахівцем, щоби побачити, що всі законодавчі норми щодо автомобільного страхування досі розглядають передусім через призму вигоди страховика. А ось із правами споживачів узгоджувати не поспішають. Тобто ми нібито рухаємось у Європу, проте формування законодавчої бази йде всупереч загальноприйнятим європейським нормам, де на першому місці стоїть той, хто платить за послугу, тобто споживач.

Джерело: racurs.ua

Про нас

Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» працює на ринку страхування з 1993 року і за час роботи набула значного досвіду, зайнявши стійкі позиції серед найбільш динамічних компаній на ринку страхування.