Масові банкрутства банків розкрили не тільки проблеми банківського ринку, але і схеми, які процвітають в страховому секторі.
У Національній комісії з регулювання ринків фінпослуг підозрюють, що ряд нині збанкрутілих банків брали участь в схемах страховиків і за винагороду відкривали страховим компаніям псевдодепозіти. Останні використовували дані про фіктивні вкладах в звітності, щоб переконати нагляд в тому, що вони виконують всі вимоги щодо формування активів. За даними Нацкомфінпослуг, сумарно за станом на 1 квітня поточного року страховики зберігали на депозитних рахунках 12,1 млрд грн., Або 35,7% від усього обсягу активів. За словами члена Нацкомфінпослуг Олександра Зальотова, в банках, відправлених на ліквідацію цього року, були розміщені вклади СК на загальну суму понад 1 млрд грн.
Так, за інформацією Олександра Зальотова, в збанкрутілому Євробанку у страховиків на депозитах лежало 250 млн грн. Про це свідчать дані страховиків, надані в звітності за перший квартал 2016 г. «У Євробанку на 31 березня 2016 року було розміщено понад 250 млн грн. депозитів 38 страховими компаніями. Тепер для цих та інших СК буде актуальна проблема докапіталізації », - повідомив Залєтов. На початок року страхових грошей на рахунках в Євробанку було чи не вдвічі більше - 428 млн грн. (Для порівняння: загальна сума коштів юросіб на рахунках в Євробанку за підсумками першого кварталу цього року становила 1,033 млрд грн.).
Станом на 1 січня 2016 р страховики також активно розміщували депозити в банках «Союз» (282 млн грн.), «Авант» (понад 400 млн грн.), «Михайлівський» (214 млн грн.) І «Хрещатик» ( понад 55 млн грн.).
Але скільки саме коштів залишилося на рахунках банкрутів, а скільки страховики встигли вивести до введення тимчасової адміністрації, достовірно невідомо. За словами Зальотова, поки що вдалося з'ясувати напевно, що в «Михайлівському» були заморожені активи страховиків в розмірі 154 млн грн., В «Хрещатику» - 55 млн грн., Що належали 35 СК. «Частково страхові компанії самі винні в ситуації, що склалася. Ми попереджали їх ще в минулому році, що розміщувати активи краще в банках, кредитний рейтинг яких за національною рейтинговою шкалою не нижче А- », - говорить Залєтов.
У Нацкомфінпослуг поки немає доказів, що страховики фальсифікували розміщення коштів в цих банках або розміщували на їх рахунках менші суми, ніж декларували у звітності. Але самі представники страхового ринку підтверджують такі здогади. «Подумайте самі, третина депозитного портфеля Євробанку - це вклади страхових компаній. Навряд чи це можливо. З великою ймовірністю банк використовувався недобросовісними страховиками для того, щоб «малювати» собі активи », - вважає глава однієї з українських СК.
На відміну від банків страховики подають звітність раз в квартал, і їм важливо показати регулятору виконання нормативів саме на звітну дату. Після цього ніхто в Нацкомфінуслуг не може проконтролювати, чи дійсно гроші СК знаходяться на депозитних рахунках в банках або зникають. І компанії щосили цим користуються.
«Страхові компанії вдаються до допомоги банків і торговців цінними паперами для того, щоб до звітної дати показати регулятору неіснуючі насправді резерви і активи. Для покупки цінних паперів часто використовують транзитні рахунки, через які можуть заводити гроші відразу кілька компаній. Торговці викуповують цінні папери для СК, використовуючи так зване «плече», тобто використовуючи відразу всі гроші, що знаходяться на транзитному рахунку. Це дозволяє збільшити розміри угоди з купівлі ЦП. Угоду фіксують у зберігача, який надає виписку на будь-яку дату про те, що страховик нібито володіє цими цінними паперами. Після чого папери знову перекидаються на торговця, а гроші розподіляють по компаніям. Аналогічно діють банки. СК заводить кошти на депозитний рахунок - цей момент фіксується, і буквально на наступний же день гроші видаються родинним структурам або пов'язаним фізособам страховика в якості кредиту, наприклад, під заставу сміттєвих цінних паперів », - розповів« ДС »експерт страхового ринку. За його словами, до 90% українських СК вдаються до такого роду маніпуляцій. А банки і торговці отримують за це комісію.
«Щоб перекрити лазівки, які використовуються сьогодні компаніями для створення уявних резервів, необхідно, щоб страховики подавали звітність хоча б раз на місяць», - кажуть в Нацкомфінпослуг. Але для цього потрібні зміни в законодавство, в тому числі до Закону «Про страхування», який все ще перебуває на розгляді у депутатів. Також для посилення нагляду за СК необхідно дати більше повноважень небанківській регулятору, наприклад, щоб комісія могла оперативно моніторити депозитні рахунки компаній.
Є й інший шлях. У Національному банку давно готові консолідувати нагляд над усіма фінансовими установами. В такому випадку НБУ зможе побачити повну картину фінансових потоків і своєчасно зупиняти схемні операції, процвітаючі на українському фінансовому ринку. Законопроекти про розподіл функцій Нацкомфінпослуг між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку було подано до Верховної Ради ще влітку минулого року, але до цих пір не пройшли перше читання.
Страховики шукають 2,5 млрд грн.
Згідно з новими вимогами Нацкомфінпослуг з розміщення активів і резервів СК, яка набрала чинності 12 травня 2016 р тепер компанії можуть розміщувати кошти переважно в надійних банках, кредитний рейтинг яких за національною рейтинговою шкалою не нижче А-. У фінустанови, чий рейтинг буде нижче, вони зможуть вкладати не більше 20% від страхових резервів. Тому в даний момент ринкові СК масово виводять свої гроші з багатьох кредитних установ з українським капіталом (за винятком держбанків) і розміщують в «дочках» західних банків.
Звітність за другий квартал страховики подадуть регулятору 30 червня 2016 З неї стане зрозуміло, наскільки ретельно компанії виконували приписи регулятора. У Нацкомфінпослуг вже пообіцяли застосовувати найсуворіші санкції до порушників. Якщо СК дійсно втратили гроші в банках-банкрутах, їм доведеться знайти додаткові кошти, оскільки завислі вклади не враховуються в покриття активів і резервів. Судячи зі слів Олександра Зальотова, загальна сума коштів, що зависли у всіх неплатоспроможних банках і розміщених у фінустановах з рейтингом нижче необхідного, становить 2,5 млрд грн. Саме цю суму їм необхідно буде знайти вже до закінчення третього кварталу.
Джерело: www.dsnews.ua
