За останні п'ять років кількість договорів страхування сільськогосподарських культур скоротилася більш ніж удвічі - до тисячі шістьдесят два в 2015 році (АГ; осінь 2014 року - осінь 2015). У першій половині 2016 АГ (осінь 2015 року - зима 2016 г.) укладено лише 309 таких договорів.
Ці результати були оприлюднені експертами проекту IFC "Розвиток фінансування аграрного сектора в Європі і Центральній Азії" (далі - Проект) після дослідження діяльності українського ринку страхування сільгосппродукції. Щорічно зменшується і площа застрахованих земель - зараз вона становить лише 2% загального обсягу сільгоспугідь.
Звуження ринку
Згідно з аналізом ринку, проведеним експертами IFC, обсяг зібраних страхових премій в гривневому еквіваленті збільшувався протягом 2005-2015 рр., Що пов'язано з інфляційними і девальваційними процесами, а не з інтересом аграріїв до даної послуги.
А ось в доларовому еквіваленті, що дозволяє оцінити реальний розмір ринку агрострахування, обсяг страхових премій в останні роки скорочується. Зокрема, якщо в 2008 р сума страхових премій становила $ 29,8 млн, то в 2015-му - $ 3,4 млн.
Як пояснила Вікторія Якубович, консультант Проекту, в 2005-2008 рр. ринок агрострахування ріс завдяки виділяється державою субсидії на компенсацію страхових премій. Тому буквально в 2009 р, після скасування субсидій, обсяг зібраних страхових премій зменшився в шість разів.
По суті, до 2013 року ринок адаптувався до роботи в умовах відсутності субсидій. У 2012 р був прийнятий Закон №4391 "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою", запроваджено ліцензування діяльності добровільного страхування сільгоспризиків, з'являлися нові страхові продукти, була запущена програма підготовки аварійних комісарів для проведення андеррайтингу та оцінки збуту в агрострахування. Нове скорочення ринку з 2013 р обумовлено загальним спадом в економіці України.
На агрострахування припадає менше 1% ринку страхування в Україні. Наприклад, в цьому році сільгоспризики страхує тільки п'ята частина компаній (всього 10) із загальної кількості гравців, які отримали ліцензію на цей вид страхування.
Причому страховики використовують невеликий набір страхових продуктів. Найчастіше страхують озимі від повної загибелі на період перезимівлі (в 2015 р - 75,3% загальної кількості укладених страхових договорів). За даними експертів, відсутня повноцінна мультиризикове страхування на весняно-літній період, зокрема, не покривається такий системний ризик, як посуха.
Майже не використовується страхування врожаю на весь цикл вирощування.
Зниження середньої ставки страхової премії в останні роки пояснюється в тому числі використанням формального страхування при отриманні кредиту або в інших ситуаціях, коли висновок страхового договору є умовою здійснення інших операцій.
У 2015 АГ половину зібраних на ринку премій забезпечило страхування в рамках державних програм фінансування сільгоспвиробників (програми Аграрного фонду і Державної продовольчо-зернової корпорації України).
І, за даними страхових компаній (СК), в першій половині 2016 АГ 63% зібраних премій принесло страхування, пов'язане з програмою фінансування сільгоспвиробників через Аграрний фонд.
Причини і можливості
Нинішню ситуацію на українському ринку агрострахування експерти і оператори не вважають безнадійною. Той факт, що, незважаючи на складність макроекономічної і фінансової ситуації, ринок функціонує без фінансової підтримки держави, вже говорить про його життєстійкості і потенціал.
Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", зауважив: міжнародний досвід показує, що самостійно, без підтримки держави, агровиробники ніколи не починають страхувати ризики, тому що це невигідно.
Наприклад, в США держсубсидії в агрострахування використовуються вже 50 років і досягають 50-60% страхової премії.
В Україні ж від використання страхування аграріїв стримує дорожнеча цієї послуги, а також недовіру до СК. Як зазначив Олександр Муха, менеджер управління страхування майнових ризиків СК "PZU Україна", добровільно страхують ризики найчастіше компанії з іноземними інвестиціями, які не розуміють, як можна без цього обійтися, а також деякі невеликі сільгосппідприємства.
Одні аграрії дивляться на цей інструмент буквально як на марне вимивання з обігу коштів, яких і так хронічно не вистачає. Інші і бачать доцільність в страхуванні, але нарікають на невигідні умови договорів.
Наприклад, Дмитро Буханько, головний економіст ТОВ "Агрофірма" Піщанське "(Харківська обл .; насінництво, рослинництво і молочне тваринництво, земельний банк - 9,5 тис.га), розповів, що агрофірма ось уже чотири роки не страхує ризики через як високу вартість послуг, так і складності і неконкретність умов пропонованих страхових договорів.
На його думку, страховики складають їх так, що договір стає невигідним сільгоспвиробникам. "Наприклад, найкритичніший період у вирощуванні озимої пшениці - вихід з зими, коли найвищі ризики загибелі культури.
Страхові компанії, зі свого боку, щоб мінімізувати свої ризики і відповідальність при настанні страхового випадку, обмежують аграрія в термінах і умовах настання такого випадку ", - поскаржився пан Буханько.
Як чиновники, так і учасники ринку згодні, що агрострахування як інструмент управління ризиками в сільському господарстві вимагає системної і послідовної підтримки держави. Хоча і визнають, що це не є гарантією того, що ринок почне розвиватися в один день. До речі, уряд офіційно обіцяло Світовому банку передбачити кошти в Держбюджеті-2017 на компенсацію страхових премій.
Експерти вважають, що для подальшого розвитку ринку в Закон про агрострахування необхідно внести зміни, які дозволять забезпечити прозорість, стабільний розвиток і мінімальні витрати на адміністрування страхування.
Ігор Пашко, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на що проходив у IFC "круглому столі" на тему "Аналіз ринку агрострахування в Україні" повідомив, що в квітні планується внести на розгляд ВР новий законопроект про агрострахування.
У свою чергу, СК і деякі міжнародні компанії - постачальники насіння і засобів захисту рослин уже розробляють нові продукти, щоб змінити умови на ринку агрострахування та залучити аграріїв.
Зокрема, IFC спільно з компанією Syngenta в цьому році тестують в Дніпропетровській, Кіровоградській і Харківській областях програму страхування з використанням погодних індексів. Експерти хочуть побачити, наскільки зрозумілою і доступною виявиться для сільгоспвиробників ідея індексного страхування, щоб її масштабувати.
Аграріям не потрібно буде проводити огляд посівів, брати довідки в Гідрометцентрі - достатньо подати анкету та копії накладних. Якщо буде несприятлива погода: висока температура, відсутність опадів, компанія отримає компенсацію. Про результати використання цього страхового продукту можна буде судити восени.
Редактор: Сілівончік Алла Вікторівна
Олександр Філонюк, Президент ЛСОУ
