Реалізувати Концепцію розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні, ініціатор створення якого виступив Аграрний страховий пул, дозволять зміни на законодавчому рівні. Але для цього належить зробити чимало, вважають у Пулі.
Насамперед, Концепцію належить ще затвердити, повідомив генеральний директор пулу Віталій Самарський. Сьогодні вона існує тільки у вигляді проекту. Своє вагоме слово з приводу її сильних сторін і недоліків повинні сказати сільгоспвиробники, страховики і представники органів влади.
Аграрний страховий пул надає їм таку можливість, заявив Віталій Самарський. Для цього він за допомогою Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Розвиток агрострахування в Україні» проводить широкомасштабну інформаційну кампанію, яка охоплює 13 областей.
«У липні за баченням Міністерства аграрної політики та продовольства ми повинні сформувати пакет пропозицій, реалізація яких допоможе удосконалити чинне Агрострахове законодавство», - повідомив генеральний директор об'єднання страховиків «Аграрний страховий пул» Віталій Самарський.
Проект Концепції готували юристи IFC спільно з фахівцями пулу. Тепер свої зауваження і пропозиції повинні висловити фахівці Мінагрополітики. Ряд коментарів і рекомендацій також отримані від міжнародних консультантів компанії «Агроіншуранс Інтернешнл», які мають досвід у подібній роботі на території країн СНД і центральної Європи.
Створення чіткого прозорого механізму співпраці між аграріями, державою, страховими компаніями та іншими учасниками сільськогосподарського виробництва дозволить вирішити основні завдання захисту аграріїв від катастрофічних ризиків. Також одне із завдань - це забезпечення належного страхового покриття, зменшення розміру збитків у разі настання таких ризиків за рахунок їх диверсифікації на всій території України.
Неодмінна умова Концепції - державна підтримка, що надається аграріям, повинна бути застрахована. Як і банківські кредити. Тому що так само, як і банки, держава хоче повернути вкладені в сільське господарство гроші. Якщо не гривнями, то хоча б сільгосппродукцією.
В Україні вал сільськогосподарської продукції становить близько 300 млрд. грн., А рівень агрострахування не перевищує і 5%, заявив Віталій Самарський. Це означає, що сільгоспвиробники не захищені від погодних ризиків.
- «Ми розуміємо, що кожна державна копійка, спрямована на розвиток агропромислового комплексу, повинна бути захищена гарантованим страховим покриттям. Для цього ми плануємо створити Фонд захисту від катастрофічних ризиків », - заявив він.
Загальновідомо, що бізнес завжди пов'язаний з ризиком, а страховий бізнес - тим більше. Він з ним має постійне справу, причому, - на професійній основі і за це отримує гроші.
Ось тільки цей професійний ризик має бути виправданим. А це стає можливим за умови, якщо кожен крок страховиків буде вивірений, якщо їм вдасться налагодити надійну систему взаємовиручки. Проект Концепції передбачає її створення. Вона припускає як внутрішньо перестрахування, яке здійснюється всередині Пула, так і зовнішнє, з підключенням перестраховиків світового рівня.
«При настанні катастрофічного ризику одна компанія не може потягнути всю відповідальність. Скажімо так - тотальна загибель рослин всього на 1 тис. гектарів вже ставить страхову компанію перед серйозними фінансовими зобов'язаннями. А торік компанії Пула застрахували 0,5 млн. гектарів по всій Україні », - зазначив Самарський.
З одного боку, впровадження Концепції неминуче призведе до невеликим додатковим витратам агровиробників у вигляді сплати страхових премій. Але, з іншого боку, такий підхід дозволить забезпечити належний захист інтересів аграріїв - об'єктів державної підтримки, а також економічної та продовольчої безпеки України в цілому.
Зокрема, Кабінету Міністрів було рекомендовано затвердити Концепцію, а також передбачити в проекті бюджету на 2015 рік гроші на фінансову підтримку страхування сільськогосподарської продукції. Такі ж бюджетні відрахування повинні здійснюватися в усі наступні роки.
Ця вимога стосується і вищого законодавчого органу країни. Різниця полягає лише в тому, що уряд повинен вийти з таким бюджетним пропозицією, а депутати Верховної Ради - підтримати його. І це буде означати реанімацію субсидованого агрострахування, в якому особливо зацікавлені сільгоспвиробники і страховики, і яке, на їх переконання, здатне суттєво підняти рівень агрострахування в Україні.
Україна залишається в зоні ризикованого землекористування. Це підтверджується і подіями останніх років.
Зокрема, негода дала про себе знати взимку 2002-2003 років, коли через вимерзання в країні загинуло до 70% озимих культур. Влітку 2007 року через посуху господарства південних і східних регіонів України зазнали збитків, що перевищили 1 млрд. грн. Наступного року настала черга нести фінансові збитки західноукраїнським аграріям: внаслідок літніх повеней вони недорахувалися 0,5 млрд. грн. Ще на 200 млн. грн. через сильні морози вітчизняні сільгоспвиробники збідніли на початку 2011 року.
Серед основних ризиків, які викликають втрату врожаю сільськогосподарських культур, Роман Колібаба назвав погодні умови (58%), хвороби (17%), бур'яни (15%) і шкідники (10%). Ці дані, за його словами, підтверджують, що «агрострахування повинно стати невід'ємною частиною аграрного бізнесу». Звичайно, якщо він не живе одним днем.
Проте рівень агрострахування в Україні досі залишається мізерним: він становить лише близько 5%. У розвинених в аграрному відношенні країнах цей показник перевищує 60%. Зокрема, це стосується США і Канади. В Австралії він досяг 78%, а на Кіпрі встановлений абсолютний рекорд - тут страхується 100% сільськогосподарських угідь.
Першоджерело:
http://forinsurer.com/news/14/06/23/31086
