11 червня в Тернополі відбулася презентація проекту Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні. Ініціатором її проведення стали партнерські організації - об'єднання страховиків «Аграрний страховий пул» та Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні».
Розробником проекту Концепції став агрострахового пул. Значну допомогу йому у підготовці цього документа, який визначає напрямок розвитку вітчизняного агрострахового ринку на тривалий час, надали фахівці Проекту IFC.
До необхідності розробки проекту Концепції підштовхнули багато причини. Останні носять як позитивний, так і негативний характер.
У своєму виступі перед аудиторією, яка складалася із страховиків, сільгоспвиробників і журналістів, експерт Проекту IFC Роман Колібаба нагадав, що Україна залишається в зоні ризикованого землекористування. Це підтверджується і подіями останніх років.
Зокрема, негода дала про себе знати взимку 2002-2003 років, коли через вимерзання в країні загинуло до 70% озимих культур. Влітку 2007 року через посуху господарства південних і східних регіонів України зазнали збитків, що перевищили 1 млрд. грн. Наступного року настала черга нести фінансові збитки західноукраїнським аграріям: внаслідок літніх повеней вони недорахувалися 0,5 млрд. грн. Ще на 200 млн. грн. через сильні морози вітчизняні сільгоспвиробники збідніли на початку 2011 року.
Серед основних ризиків, які викликають втрату врожаю сільськогосподарських культур, Роман Колібаба назвав погодні умови (58%), хвороби (17%), бур'яни (15%) і шкідники (10%). Ці дані, за його словами, підтверджують, що «агрострахування повинно стати невід'ємною частиною аграрного бізнесу». Звичайно, якщо він не живе одним днем.
Проте рівень агрострахування в Україні досі залишається мізерним: він становить лише близько 5%. У розвинених в аграрному відношенні країнах цей показник перевищує 60%. Зокрема, це стосується США і Канади. В Австралії він досяг 78%, а на Кіпрі встановлений абсолютний рекорд - тут страхується 100% сільськогосподарських угідь.
І це при тому, що Україна за багатьма продуктовими позиціями вже увійшла в число світових лідерів. Насамперед, це стосується пшениці, ячменю, соняшнику і кукурудзи. Так, в цьому маркетинговому році до продажу на зовнішніх ринках буде запропоновано до 34 млн. т зерна. За цими показниками наша країна може зайняти 2 місце в світі, пропустивши вперед лише США.
Загалом минулого року було зібрано 63 млн. т хліба. Цей показник вважається рекордним. Нинішні прогнозні показники виглядають дещо скромніше, але теж додають оптимізму. Очікується, що в поточному році буде зібрано до 57 млн. т зерна.
Для того, щоб поліпшити ситуацію на агростраховому ринку, підкреслив Роман Колібаба, в останні роки було багато зроблено. Зокрема, Проектом IFC був розроблений ряд стандартних страхових продуктів, які за своєю якістю не поступаються кращим зарубіжним аналогам. Ці стандартні страхові продукти стосуються як озимих культур - пшениці, ячменю, жита, тритикале, ріпаку, так і ярих - пшениці, ячменю, соняшнику, цукрових буряків.
Результатом спільної роботи фахівців Пула та Проекту IFC стала розробка стандартних страхових продуктів для озимої пшениці та озимого ячменю. Нещодавно були підготовлені стандартні страхові продукти для кукурудзи на зерно і сої. Очікується, що вони також будуть активно використовуватися страховиками і сільгоспвиробниками.
Вельми важливою подією 2012 стало прийняття Верховною Радою закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Він ввів ряд новацій. Зокрема, вони стосувалися визнання на офіційному рівні стандартних страхових продуктів, впровадження механізму субсидованого агрострахування та створення Агрострахового пулу.
День народження Агрострахового пулу припав на 7 листопада 2012 року. А це означає, що, по суті, його біографія лише починається. Однак, як зазначає завідуюча Відділом організаційно-аналітичної роботи Пула Оксана Вандоляк, ця біографія починається досить успішно.
Сьогодні до складу Агрострахового пулу входить 4 страхові компанії - «Домінанта», «Страхові гарантії», «Брокбізнес» та «Українська аграрно-страхова компанія». За даними «Агроіншуранс Інтернешнл», наприкінці 2013 року в структурі ринку агрострахування на них припадало 84%. Інші 16% належали компаніям, що розвивають добровільне чи банківське (заставне) агрострахування.
В цілому станом на 1 червня поточного року 24 страхові компанії отримали ліцензії на страхування сільськогосподарської продукції. Однак реально страхові послуги надає половина з них. Решта або перебувають в очікуванні кращих часів, або готуються до роботи на ринку агрострахування - підбирають відповідні кадри, готують регіональну мережу і т. д.
Всі ці позитивні зміни та існуючі проблеми, які потребують термінового вирішення, зазначила Оксана Вандоляк, спонукали до підготовки проекту Концепції. Передбачається, що цей документ після його схвалення Кабінетом Міністрів повинен стати основою, на якій надалі буде вибудовуватися вітчизняне законодавство, покликане закріпити позитивні страхові напрацювання попередніх років, сучасні правила поведінки на агростраховому ринку і дати йому поштовх до подальшого розвитку.
Як базовий в проекті Концепції закладено принцип забезпечення необхідного рівня взаємодії між усіма учасниками ринку агрострахування. Однаковою мірою це стосується сільгоспвиробників, страховиків включно з їх об'єднанням - Пулом, і держави.
Таким чином, держава не залишиться осторонь від агрострахування. Навпаки, воно перетворюється на активного учасника цього процесу.
Максимально спрощується система агрострахування. Крім сільгоспвиробників та їх об'єднань, страхових компаній і Агрострахового пулу до її складу також входять державні органи управління - Кабінет Міністрів, Міністерство аграрної політики та продовольства, Нацкомфінпослуг та місцеві органи управління. Четвертою складовою цієї системи стають різні експертні організації. У їх число входять актуарії, аварійні комісари, спеціалізовані мас-медіа.
Концепція, стверджує Оксана Вандоляк, забезпечує захищеність державної підтримки сільгоспвиробників. «Вона передбачає реалізацію принципу обов'язковості укладення договору страхування сільськогосподарської продукції як умови надання сільгоспвиробникам окремих видів державної фінансової підтримки і дотацій». Зокрема, вони можуть стосуватися тваринництва, виноградарства, садівництва, бюджетних позик із застосуванням режиму державних заставних закупівель зерна.
Передбачається, що надалі агрострахового пул продовжить справу Проекту IFC і вже власними силами розробить ряд нових стандартних страхових продуктів. Нині існуючі не покривають всіх потреб сільгоспвиробників. Значить, зазначила Оксана Вандоляк, робота в цьому напрямку триватиме і надалі.
Концепція покликана підвищити вимоги до страховиків. Насамперед, вони повинні подбати про власну ліквідності і платоспроможності. Інакше сільгоспвиробники будуть не дуже їм довіряти, не вважатимуть за потрібне страхувати у них свою продукцію.
Інша вимога до страховиків - вони зобов'язані використовувати стандартні страхові продукти, якщо здійснюють страхування сільськогосподарської продукції як умова надання аграріям окремих видів державної підтримки та дотацій. Інші варіанти в даному випадку не передбачаються.
Третя вимога - страхові компанії, що входять до складу Пула, в його рамках створюють страховий фонд покриття катастрофічних ризиків. Причому створюють його в актуарно обгрунтованому обсязі. Це додає впевненості сільгоспвиробникам в гарантованому отриманні ними частини понесених збитків у разі настання страхових випадків.
Перший заступник начальника Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної держадміністрації Володимир Стахів впевнений, що проект Концепції придбає велику цінність, якщо передбачить наявність такого важливого для сільгоспвиробників компонента, як Субсидоване агрострахування. Адже воно, здійснюване за підтримки держави, здатне здешевити агрострахування як таке, а значить, і зменшити фінансове навантаження на аграріїв. Вивільнені таким чином гроші сільгоспвиробників будуть спрямовані на розширення агровиробництва. Як наслідок, країна зможе посилити позиції АПК, забезпечити продовольчу безпеку, наростити обсяги експортних поставок вітчизняної сільгосппродукції і в той же час істотно підвищити рівень агрострахування.
Подібну думку висловив і заступник директора з агрострахування «Домінанти» Олександр Завгородній. Він нагадав, що держава вже має досвід фінансової підтримки агрострахування. На ці цілі в бюджеті виділялося в 2005 році 54 млн., в 2006-му - 10 млн., в 2007-му - 50 млн., в 2008-му - 100 млн., в 2012 - 70 млн. грн. Сума виплачених субсидій у тому ж 2008 році склала 60,1 млн. грн.
«Я думаю, що 100 млн. грн. для держави не надто багато. Тому воно може їх знайти. А в цілому проект Концепції я підтримую », - сказав Олександр Завгородній.
До необхідності розвитку регіональної ініціативи привернув увагу експерт Проекту IFC Ігор Дудка. Він запевнив, що ідеї, які генерує Київ, - це добре, але недостатньо для стабільного розвитку вітчизняного агрострахового ринку. Адже не всі сільгоспвиробники знають про можливості агрострахування та його переваги. Звідси і незначний їх попит на послуги страховиків. «Вага Концепції збільшиться, якщо зросте інформованість аграріїв щодо потреби у агрострахування і його позитивний вплив на їхній бізнес».
Тернопільське обговорення проекту Концепції, за твердженням його організаторів, було першим із запланованих. Найближчим часом вони пройдуть в Одесі, Полтаві, Сумах, Херсоні, Львові, Вінниці, Житомирі, Кіровограді, Черкасах, Рівному, Хмельницькому та Києві. З приводу такої інформаційної кампанії, яка, по суті, набуває загальнонаціонального масштабу, Оксана Вандоляк сказала: «Нам важливо обмінятися думками з сільгоспвиробниками, страховиками і представниками місцевих органів влади, а головне - почути їхні пропозиції з тим, щоб максимально поліпшити остаточний варіант Концепції та тим самим максимально задовольнити страхові потреби всіх учасників агрострахового ринку ».
Роман НЕЧИПОРУК, Національний прес-клуб «Українська перспектива»
