Рівень агрострахування в нашій країні вже найближчим часом може, як мінімум, подвоїтися. Це стане можливим за умови, якщо буде прийнято Концепцію розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції. Таку думку висловив віце-президент Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, керівник фермерського господарства «Муравський шлях», що на Харківщині, Віталій ЛЬВІВ.

- Для страховиків проект Концепції - очікуваний документ. А як його сприйняли сільгоспвиробники?

- Питання агрострахування дуже важливий для розвитку аграрного сектора України. Але, на жаль, це серйозне питання у нас дуже повільно просувається. Ми поки ще перебуваємо на самому початку шляху. За статистикою відомо, що аграрні ризики у нас страхують близько 3-5% сільгосппідприємств. У той час, як у деяких країнах Європейського Союзу, Канаді, США страхуванням охоплено 90-95%.

Чому так відбувається? Одна з причин - недостатня підтримка питання на законодавчому рівні. Два роки тому був прийнятий Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Він дуже серйозний і вже обріс досить великою кількістю нормативних актів, які регулюють його реалізацію. Закон створив певну структуру агрострахування в нашій країні. Згідно нього, був створений Аграрний страховий пул. І ось, тільки тепер, ми розглядаємо Концепцію розвитку страхової справи в Україні, хоча саме вона повинна передувати цьому та іншим підзаконним і нормативним актам. А у нас вийшло - віз попереду коня.

Однак зараз, коли накопичено певний досвід у цій справі, необхідна термінова реалізація комплексних заходів на державному і суспільному рівні, які прискорять розвиток агрострахування, підвищать його затребуваність агровиробників і відповідальність страхових компаній. Тому розгляд Концепції є актуальним.

- За словами розробників проекту Концепції, в створюваній системі агрострахування пріоритет відводиться аграріям. Чи справді їх інтереси враховуються в повній мірі?

- Тут можна говорити про обов'язок і балансі інтересів трьох суб'єктів. По-перше, інтерес товаровиробників. І це все приватний бізнес. Друга складова - страхові компанії. Це також бізнес-структури. А ось третя, головна складова, - держава з її законами, регуляторними актами, нормативами, саме воно забезпечує «правила гри».

Думаю, в цій тріаді всі повинні працювати на рівних умовах. Тільки в цьому випадку буде забезпечений загальний успіх.

- Одна з проблем нинішнього агрострахування полягає у відсутності довіри сільгоспвиробників до страховиків. Чим це обумовлено, і як це питання вирішуватиметься в нових умовах?

- На жаль, в Україні взагалі існує недовіра до бізнесу, особливо до страхування. У нас зараз кілька сотень страхових компаній. Страхуванням аграрних ризиків займаються 24 компанії. Вони отримали відповідні ліцензії. Такий порядок був наведений недавно. І це позитивний момент.

Чому фермери не дуже довіряють страховикам? Ще недавно селяни, звертаючись в страхову компанію, отримували договір на 3-4 сторінках, який надруковано дрібними буквами і в якому було заховано стільки всяких підводних каменів, що розібратися з ними було дуже складно. Тому часто виникали ситуації, коли аграрій у страховому випадку опинявся ні з чим. Селяни за своєю психологією консервативні, а такі «уроки» додавали їм скептицизму.

Довіра треба завойовувати. Страхові компанії повинні боротися за клієнта. Потрібно проводити серйозну інформаційну, роз'яснювальну роботу. А держава повинна чітко регламентувати правила роботи на цьому ринку і контролювати їх виконання.

- Керівник Агрострахового пулу Віталій Самарський переконаний, що всі страхові компанії, які надають послуги з агрострахування, повинні входити до складу його структури. Чи не позначиться це на монополізації агрострахового ринку?

- Поки в Агрострахове пул входять 4 компанії. Вони були відібрані за певними критеріями. І вже змогли заявити про себе з позитивного боку.

Але час показав, що агрострахового пул потрібно розширювати. Ми вже згадували 24 сертифіковані страхові компанії, частина з яких можуть увійти до його складу. Я вважаю, що він може розширитися до 10 компаній, яких ми знаємо як активно працюючих і надійних партнерів.

Я не думаю, що Пул може монополізувати агрострахування. Нехай страхові компанії прагнуть потрапити в Агрострахове пул. Там досить чітко виписані правила гри. Вони користуються стандартними страховими продуктами, вирішують питання перестрахування і т. д.

- Проект Концепції передбачає, що державна допомога, що надається сільгоспвиробникам, в обов'язковому порядку повинна страхуватися. Чи може це призвести до різкого подорожчання цієї допомоги, і чи захочуть аграрії надалі користуватися нею?

- Зараз сільгосппідприємство страхується на добровільних умовах. Але якщо воно бере кредит в комерційному банку, то там вимагають обов'язкового страхування. Адже в заставу йдуть посіви, найчастіше - озимої пшениці. А вона знаходиться в зоні ризику.

Раніше держава давала прямі дотації сільгоспвиробникам, і для їх отримання також необхідно було застрахуватися.

Тепер агрострахового пул хотів би закласти в Концепцію таке становище. Адже це - гарантія їх майбутньої роботи. Але в бюджеті 2014 практично немає прямої підтримки сільгоспвиробників. Навряд чи варто очікувати її і в 2015 році, враховуючи наші реалії. Хоча ми згодні, що будь-яка державна допомога повинна страхуватися.

Згідно з нашим законодавством, якщо виробництво сільськогосподарської продукції фермера становить 75% і більше, він має право перебувати на спеціальній формі оподаткування. Скажімо, я продаю на 100 тис. грн. пшеницю, яку виростив, і 20% ПДВ перераховую на спецрахунок. Ці гроші не йдуть державі, я їх можу використовувати на придбання засобів захисту рослин, на оборотні кошти, навіть на зарплату. Це непряма підтримка держави, і вона дуже суттєва. В цілому по Україні, за оцінками фахівців, вона становить 10 млрд. грн. на рік. Без такої непрямої підтримки наше сільське господарство було б не тільки неконкурентоспроможним, а й взагалі нормально не розвивалося б.

Змусити страхуватися всіх тих, хто користуються такими непрямими дотаціями, непросто. До цього треба підходити дуже обережно.

- Чи вдасться в умовах економічної кризи і гострої нестачі бюджетних коштів відродити механізм субсидованого агрострахування, в якому зацікавлені сільгоспвиробники, та й страховики теж?

- Я глибоко переконаний, що для ефективної роботи механізму агрострахування державі необхідно передбачити її пряму підтримку. Україна має дуже великі кліматичні ризики і деякі інші, наприклад, цінові. Для нашого фермера саме цінові ризики іноді є найстрашнішими. Торік, коли ми тільки зібрали врожай пшениці, ціна за 1 тонну продовольчої пшениці 3 класу була на рівні 1250-1350 грн. А в квітні-травні вона підскочила до 2700 грн., Тобто, в 2 рази. Я вже не кажу про ризики коливання валютного курсу долара, який цього року привів до подорожчання весняної посівної на 20-30%.

- На аграрному ринку представлені як дрібні, так і великі сільгоспвиробники. На кого більше розрахований проект Концепції агрострахування?

- Наше законодавство та фіскальна політика не роблять різниці відносно малих або великих сільгосппідприємств. Однак великі агрохолдинги, які мають 50 тис. і більше гектарів, це, як правило, транснаціональні компанії, які переважно вирішують всі свої ризики через закордонні страхові компанії.

Тому фактично агрострахування направлено на малі та середні фермерські господарства, які мають від ста до кількох тисяч гектарів землі. Саме вони найбільш уразливі стосовно до різних ризиків і потребують захисту.

- Передбачається, що проект Концепції розвитку агрострахування ще до його подачі в Кабінет Міністрів буде відпрацьований до деталей і після того, як отримає урядове благословення, запрацює на повну силу. Що для цього робиться вже зараз?

- Питаннями розвитку агрострахування в Україні займається ряд структур. Говорячи про неурядові організації, я хочу, насамперед, згадати Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні». Довгі роки його очолює професор Гарі Роше. Проект зробив чимало для об'єднання інтересів агровиробників і страхових компаній, для співпраці з державними структурами. Він підготував ряд стандартних страхових продуктів, які зараз активно використовують на агростраховому ринку. Він же сприяв створенню Агрострахового пулу. Може бути, за ці роки ми не змогли вирішити всіх питань, але тепер у нас є досвід, ми знаємо, чого хочемо і як цього добиватися.

Зараз дуже важливою є інформаційна кампанія, яку розгортає агрострахового пул. Потрібно не просто роз'яснити переваги агрострахування, а й отримати зворотній зв'язок, в першу чергу, від товаровиробників, і зрозуміти, що необхідно зробити, щоб така Концепція була спрямована на досить велику перспективу.

Сьогодні товаровиробники пропонують прийняти державну програму агрострахування в Україні. Цю пропозицію ми вже озвучили на нараді в Міністерстві аграрної політики і продовольства. Державна програма передбачає чіткий план дій і відповідне фінансування - не з стабілізаційного фонду, а з бюджету. Вона може бути прийнята на 5, 10 і більше років. Наприклад, вона могла б стати складовою програми Міністерства аграрної політики та продовольства «Розвиток агропромислового комплексу до 2020 року».

Тому важливо прийняти Концепцію, яка може лягти в основу такої програми.

- Як прийняття Концепції може позначитися на рівні агрострахування в Україні?

- Я думаю, що протягом 2-4 років ми можемо досягти охоплення агрострахуванням 10-12% ризиків. Це було б дуже суттєво.

Україна схильна до великих кліматичних ризиків і, на жаль, не тільки їм. Справедливо претендуючи на роль світового лідера з виробництва сільгосппродукції, ми жодним чином не можемо нехтувати агрострахуванням. Так що треба працювати.

Роман НЕЧИПОРУК, Національний прес-клуб «Українська перспектива»