Порушення страхувальником встановленого договором терміну подачі документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням терміну повідомлення про настання страхового випадку.

На це звернув увагу Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Зокрема, він зазначив, що з урахуванням змісту ст. 979 ЦК та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті тільки в тому випадку, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком , і має оцінюватися судом в кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховикові без поважних на те причин про настання страхового випадку (п.5 частини першої ст. 989 ЦК, п.5 частини першої ст.991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування в тому випадку, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є це подія страховим випадком.

При цьому суди також повинні мати на увазі, що порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням встановленого договором терміну повідомлення про настання страхового випадку.