Цього року набули чинності поправки до Податкового кодексу, які звільнили страхові компанії від сплати 3%-ного податку на внутрішнє перестрахування. У всьому світі перестрахування існує для того, щоб зробити захист клієнта більш надійною. Це свого роду «страховка» страховика його ж колегами. У випадку з великими сумами перестрахування необхідно, щоб при настанні страхового випадку розділити компенсацію між кількома компаніями.

Але в Україні перестрахування часто використовується для мінімізації податків і переведення в готівку коштів. За прогнозами експертів, вже за підсумками першого кварталу скасування податку може призвести до двократного збільшення обсягів «схемних» операцій на ринку перестрахування. «Зростання може бути дуже серйозним», - прогнозує президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко.

Тривідсотковий податок був введений два роки тому, після чого обсяги внутрішнього перестрахування почали стрімко падати. Якщо за підсумками дев'яти місяців 2011 року всередині країни було перестраховано 3,8 млрд. грн, то за аналогічний період 2012-го -. в чотири рази менше, лише 0,9 млрд. грн. Зараз ситуація знову може повторитися. Опитавши експертів, «Інвестгазета» з'ясувала найпоширеніші схеми.

Один у одного

Навіть самому соціальному виду страхування - «автоцивілку» - не чужі квазіопераціі. Продавати поліси захисту відповідальності водіїв можуть тільки компанії, які мають відповідну ліцензію і є членами Моторного (транспортного) страхового бюро. Але таких лише 84 з 414 страховиків. Ще 50-60 компаній продають «автоцивілку» як агенти страховиків-членів Бюро, отримуючи за це комісійні - 20-40% від премій. Агентська винагорода оподатковується на загальних підставах (19%), тоді як перестрахування від оподаткування звільнено. Тому схема вигідна учасникам ринку: член МТСБУ перестраховує у свого страховика-агента частина премії, рівну розміру його агентської винагороди. А страховик-агент платить 3% замість 19%. За оцінкою страховиків, обсяг внутрішнього перестрахування за ОСАЦВ в минулому році склав близько 50 млн. грн. Цього року ця цифра може зрости до 80-100 млн. грн.

Польові сходи

У 2005-2008 роках держава забезпечувала аграріїв, які застрахували свої посіви 50%-ної компенсацією страхових платежів. В результаті застосування цієї норми у 2005 році з державного бюджету України було виділено близько 5,8 млн. грн, у 2006-му - 10. млн. грн, в 2007-му -. 50 млн. грн. і в 2008-му - 60 млн. грн. Яка частина цих грошей була виведена через операції схемного перестрахування, даних немає, але схеми використовувалися агрохолдингами задля уникнення оподаткування, а для отримання бюджетних коштів. Їх суть така: аграрій страхує свої посіви у одного з 60 агростраховщіков. Той перестраховує до 90% загальних обсягів у страховій компанії-«одноденки», яка переводить у готівку ці гроші і повертає аграрію. Комісія такої компанії становила 4-7% від суми премії. Отримавши свої гроші, аграрій подає заявку ще й на 50% держсубсидії від розміру страхового платежу. З 1 липня 2012 року в Україні відновилася практика субсидування обов'язкового агрострахування. Хоча зараз страховики вважають, що обдурити чиновників стало все ж складніше. «Враховуючи негативний досвід минулих років, держава посилила контроль за видачею субсидій через механізм агрострахування, так що навряд чи подібні схеми будуть використовуватися на цьому ринку в 2013-му», - міркує керівник однієї зі страхових компаній.

Захист від метеорита

Найпоширеніша схема внутрішнього перестрахування - страховка промислових підприємств з метою оптимізації оподаткування. На думку аналітиків, цей вид квазіперестрахованія займає до 80% обсягів усіх подібних угод. «Під неї використовують майновий вид страхування, якщо у компанії є майно. А також страхування фінансових ризиків, якщо фірма працює на орендованих площах », - розповідає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Схема в обох випадках одна: страховик укладає договір з підприємством на захист від «нереального» ризику, зменшуючи базу оподаткування підприємства. Потім ризик перестраховується у фірми-«одноденки», яка переводить у готівку премію. Є приклади, коли фінансово-промислові групи в Україні страхували майно від цунамі, землетрусу, падіння метеоритів. Страхові платежі за такими договорами можуть становити сотні мільйонів гривень. За свої послуги «одноденні страховики» стягують 7-9% від суми премії. Плюс 3% - податок на валові надходження страховика, який уклав договір з підприємством. У результаті компанія віддає 10-11% податків, що майже в два рази менше офіційних 19%.

Проти схем

Фіскальним органам складно боротися з квазістрахованіем, оскільки всі операції здійснюються в рамках закону. Платник податків має право страхувати своє майно від будь-яких ризиків, а страхова компанія - перестраховувати відповідальність. Головним індикатором «схемності» операцій на страховому ринку, на думку екс-регулятора страхового ринку Віктора Суслова, повинні бути страхові виплати компаній. Чим вони нижче, тим вища ймовірність того, що страховик займається квазібізнесом. Так, за даними Ліги страхових організацій України, торік 97% всіх виплат здійснили топ-100 компаній з 414 зареєстрованих. У решти рівень виплат у середньому не перевищує 10%, в тому числі 72 страхові компанії взагалі нічого нікому не платили.

За словами заступника голови ради ЛСОУ Олександра Залєтова, сьогодні 50% доходу страхових компаній формує нестрахові діяльність: відсоток від депозитних вкладів, вкладення в цінні папери, нерухомість. Ряд СК, наприклад, працюють, як інвестфонди, що теж не заборонено законом. «Основною перешкодою використання схем могло б стати введення на страховому ринку загальної системи оподаткування», - вважає Віктор Суслов. Але торік зміни в Податковому кодексі скасували такий перехід. Нещодавно Міністерство фінансів вирішило боротися зі схемами за допомогою 5%-вого ліміту витрат платників податків на страхування. Відповідний проект поправок до Податкового кодексу зареєстрований у ВР взимку 2013-го.