Весна - гарячий сезон для страховиків, що покривають агроризики. У квітні - огляд посівів озимих, у травні - ярих культур з метою реальної оцінки ризиків сільгоспстрахування у весняно-літній період 2013 року. Генеральний директор Аграрного страхового пулу Віталій Самарський навіть жартує, що всі фахівці страхових компаній Агропула ці два місяці так інтенсивно займалися оглядом полів, що навіть не змогли відпочити на травневі свята. Незважаючи на таку активність, експерти ринку прогнозують невисокий зріст обсягів агрострахування в 2013-му порівняно з минулим роком. За даними Міжнародної фінансової корпорації, сума зібраних «з полів» страхових премій в 2012 році склала близько 131 млн. грн. «За нашими оцінками, в 2013 році буде укладено всього 2200-2400 договорів страхування. Це на 10-20% більше, ніж у 2012-му. Те ж стосується і обсягів зібраних премій », - прогнозує технічний директор AgroInsurance International LLC Роман Шинкаренко. Страховики вважають такі темпи розвитку недостатніми для ринку, який міг би стати локомотивом корпоративного страхування. Ріст цього сегменту стримують три основних проблеми.

Агростраховики в Україні

«Відповідно до закону про агрострахування з держпідтримкою, з 1 липня 2012 року страховики не можуть підписувати договори страхування врожаю, посівів або тварин при відсутності нової ліцензії», - нагадує Шинкаренко. Торік, як повідомляла «Інвестгазета» (№ 44, 2012 р.), отримати в Нацкомфінпослуг такі ліцензії вдалося тільки четвірці страховиків: Української аграрно-страхової компанії, «Домінанта», «Брокбізнес» і «Страховим гарантіям». На даний момент таку ліцензію отримали ще п'ять компаній - «Аска», «Статус», «Фініст», УПСК і «PZU Україна». Ще близько п'яти компаній намагаються отримати ліцензію досі. Серед них такі великі гравці ринку, як «Оранта», «Провідна», «Інго Україна».

І хоча законодавство не забороняє укладати договори добровільного страхування агроризиків на підставі ліцензії на майнове страхування, ситуація з ліцензуванням змусила багато компаній знизилася не активність у цьому напрямку. Деякі страховики навіть заявили про намір покинути цей ринок. Наприклад, з початку року припинила займатися агрострахуванням СК «Уніка», а з 1 травня - СК "Княжа". Основною причиною такого рішення в останній назвали саме неможливість отримати ліцензію, незважаючи на багаторазові спроби. Правда, експерти сподіваються, що після недавніх ротацій у керівництві Нацкомфінпослуг ключові гравці ринку зможуть реалізувати своє право на роботу в цьому сегменті, і до кінця року в Україні будуть працювати 15-20 компаній з агрострахового ліцензіями.

Китай замість субсидій

«Обсяг ринку агрострахування в 2013 році збільшиться за умови впровадження системи субсидованого агрострахування з виплатою субсидій», - запевняє провідний спеціаліст Центру страхування майна та відповідальності СК «Провідна» Людмила Шулик. Така система існує вже півтора року, але субсидії не виплачено ще за минулий рік. У 2012-му члени Аграрного страхового пулу встигли застрахувати 3,5 тис. га посівів озимої пшениці, отримавши 173,6 тис. грн. премій. З цієї суми половину, або 86,8 тис. грн., Аграріям повинні було компенсувати держава. У Міністерстві аграрної політики і продовольства України «Інвестгазеті» не змогли назвати конкретну дату погашення торішніх боргів по субсидованому страхуванню, а також суму, яка буде виділена з держбюджету в нинішньому році. «Обсяги держпідтримки щодо здешевлення страхових платежів в поточному році визначатимуться після внесення змін до закону України про держбюджет на 2013 рік», - повідомили в Мінагропроді, зазначивши, що сьогодні держбюджетом передбачено для підтримки всього агропрому тільки 91,8 млн. грн. Це на 1,1 млрд. або в 13,3 рази менше, ніж у 2012-му. Кредиторська заборгованість держави перед аграріями досягла майже 0,5 млрд. грн.

Неофіційно страховики зізнаються, що на агрострахування з держпідтримкою розраховувати не доводиться. Тим часом, члени Аграрного страхового пулу сьогодні отримали можливість страхування з держзакупівель (форвардні угоди). За цими програмами аграрії отримують аванс (у частині очікуваного обсягу виробництва, приблизно 50% від суми контракту поставки), але посіви повинні бути застраховані. У 2013-му український ринок форвардних угод отримав поштовх завдяки незвичайному контрактом з Китаєм на постачання кукурудзи в цю країну. Сума контракту склала $ 3 млрд. Очікується, що завдяки цій угоді навесні-влітку українські посіви будуть застраховані на площах близько 1 млн. га, що майже на 300 тис. га більше, ніж застрахована за весь 2012 земля.

Дефіцитні кадри

Ще одна проблема агрострахування - висока збитковість. Рівень виплат багатьох страхових компаній по збитках минулого року часто перевищував 100%, в деяких страховиків - 200%. Основними факторами значних збитків стали технічні причини. Одні страховики не забезпечили нормальну диверсифікацію портфеля (було укладено багато договорів по окремих високо ризиковим регіонам). Інші - демпінгували, відповідно суми зібраних премій просто не вистачило для виплати відшкодування. На думку Романа Шинкаренка, не всі компанії свідомо заганяли себе в збитки. Багато хто просто не зуміли вибудувати успішний бізнес через відсутність кваліфікованих фахівців зі страхування сільськогосподарських ризиків. Для порівняння: у Канаді таких фахівців близько 200, в Туреччині - 1400, а в Україні - 30. Причому третина з них працюють в компаніях, які не отримали нові ліцензії, а, значить, не можуть займатися своєю діяльністю. Попит на фахівців не задоволений навіть в сегменті агрогосподарств, які мають зобов'язання по страхуванню з боку кредиторів, не кажучи вже про добровільне страхування. «Наша компанія могла б щорічно демонструвати зростання премій з показником 300-400%, якби вистачало фахівців. Але гнатися за обсягами на шкоду якості обслуговування ми не хочемо, тому штучно стримуємо показники власного зростання в сегменті агрострахування на рівні 100-120% », - зізнався директор управління страхування майнових ризиків PZU в Україні Володимир Василик. Це питання на ринку намагаються вирішувати локально. Наприклад, Віталій Самарський стверджує, що в рамках Агрострахового пулу навчання таких фахівців проводиться раз на один-два місяці на семінарах і тренінгах, але вирішити проблему на рівні всього ринку, за його словами, може тільки держава в особі Нацкомфінпослуг і Мінагропроду.