У будь-якому договорі між страховиком і страхувальником є ​​пункт про те, що страховий випадок, який виник з вини страхувальника, не зобов'язує страховика відшкодовувати завдані йому збитки. Виходячи з цього, юристи першого намагаються знайти всі можливі докази, що пожежа або інша напасть скоїлася тому, що страхувальник не закривав конфорки, а юристи другого - переконати, що у трагедії винен хто завгодно, аж до метеорита, тільки не його клієнт. Це логічно. І так і має бути, якщо вони, звичайно, сумлінно шукають докази, а не безсовісно фабрикують їх. Але в сто крат гірше, якщо правоохоронні органи своєю бездіяльністю фактично заохочують подібне шахрайство.

Версія перша: підпал

23 травня 2011 Приморський районний суд Одеси виніс вирок у справі про підпал торгового центру «Декор-Сервіс», згідно з яким 11 липня 2008 56-річний житель Вінниці Ігор Папазов, страшно розлютившись на продавців цього закладу, які відмовилися обміняти йому бракований килим, вирішив жорстоко їм помститися. Купивши на автозаправці бензин, який помістив в 2 полімерні пляшки, він забрався на дах супермаркету і влаштував пожежу, який обійшовся власникові магазину в близько 5 млн грн.

У ході судового процесу підсудний повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 194 Кримінального кодексу (умисне знищення або пошкодження майна), і щиросердно розкаявся. Він був засуджений до 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 3 роки, і оскільки постраждала сторона цивільний позов не заявляв, суд ухвалив стягнути з нього всього 7 592 грн вартості пожежно-технічних експертиз. 8 червня 2011 цей ніким не оскаржений вирок вступив у законну силу.

Версія друга: жертва обману

8 січня 2013 неабияк постарілий Ігор Папазов несподівано для багатьох прозрів і написав до Генеральної прокуратури заяву про те, що все це справа від початку і до кінця - липа. Насправді ніякого магазину в Одесі він не має підпалював, але спокусившись на легкий заробіток у розмірі $ 2 тис., погодився взяти злочин на себе на прохання своїх знайомих, запевнив його, що йому за це нічого не буде. З тексту заяви випливає, що представник торгового центру в дохідливій формі пояснив, з якої причини і яким способом він міг підпалити магазин, після чого самозваний палій виклав цю легенду на слідстві і в суді. Вислухавши вирок і отримавши гонорар, Папазов поїхав до себе додому у Вінницю, твердо переконаний, що справа навічно ляже в архів, і ніхто про нього більше не згадає.

Прозріти старого змусили дві обставини. Перше - коли співробітники місцевої кримінально-виконавчої інспекції зобов'язали його щомісяця у них відзначатися. Друге - коли добрі люди пояснили, що заподіяний магазину збиток в сумі 5 млн грн ні в які піски не втік: не сьогодні-завтра йому пред'явить рахунок якщо не постраждала фірма, то обслуговує її страхова компанія. І тоді наш герой зважився ще раз у всьому щиросердно зізнатися.

Версія третя: страхові махінації

Як мало надійти наглядове відомство, отримавши інформацію про те, що могла бути допущена судова помилка? Правильно: зробити все можливе, щоб встановити, чи є підстави для перегляду вступило в законну силу вироку за нововиявленими обставинами. А якщо помилка була допущена в ході слідства, виявити її можна тільки слідчим шляхом, для чого треба заносити заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань і починати кримінальне провадження. Питання тільки, за ознаками якої статті Кримінального кодексу.

Тут можуть підійти «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» (ст. 383) або «Завідомо неправдиві показання» (ст. 384). Це якщо в судовій помилку винен один Папазов.
Можуть підійти і «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності» (ст. 372) або «Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку» (ст. 375). Це якщо у змові зі зловмисниками були і співробітники правоохоронних органів. Може підійти і «Службова недбалість» (ст. 367), якщо останні не були в змові, проте напартачили в ході розслідування.

Однак у даній ситуації правоохоронці обрали саму невідповідну статтю 190 КК «Шахрайство». Втім, справа не в номері статті, і навіть не в тому, щоб покарати і без того вже покараного життям заявника, а в тому, щоб встановити істину і скасувати незаконний вирок. У реальності ж кримінальне провадження Приморським райвідділом Одеси розпочато, однак протягом півроку нічого по ньому практично зроблено не було. А прокуратура Приморського району у відповідь на численні звернення раз за разом видавала стандартну фразу про те, що «підстав для заходів прокурорського реагування не вбачається».

І лише недавно справа зрушила з мертвої точки: після чергової заяви на ім'я прокурора Одеської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про неправомірні дії співробітників міліції, які займалися кримінальною справою «палія». Це розслідування має дати відповідь на багато цікаві запитання. Наприклад, чому дана справа взагалі виявилося в Приморському райвідділі міліції, якщо пожежа сталася на території Малиновського району Одеси. Справа в тому, що спочатку правоохоронні органи саме цього району порушили кримінальну справу спочатку за ст. 194 КК, а потім, після того, як були отримані результати пожежно-технічної експертизи, перекваліфікували його на ст. 270 (порушення встановлених законодавством правил пожежної безпеки).

Будуть отримані відповіді і на багато інших питань, що показують непривабливу сторону діяльності правоохоронних органів Одеси, однак про це ми розповімо в наступних статтях.